Перший Національний Український Конгрес

Увійти
.

«Одвічне питання легітимності». Юлія Федорова

  • Опубліковано в Статті

Спершу я хотіла почати так: Ми живемо настільки в викривленому світі, що не помічаємо...

Але буду чесною і напишу так: Ми створили викривлений світ в якому живемо. Ми не відрізняємо норму від неприпустимого. Ми миримся з неможливим і неприйнятним.

Я не розумію, як ректор першого в країні вишу може прийняти до складу родини викладачів покидька, щоб він вчив молодь праву. Як взагалі людина з подібною репутацією може потрапити на кафедру вишу?! Чому студенти зупинилися і пішли додому, вимусивши першу особу свого вишу звільнити ублюдка? Хлопці, дівчата, ви не змінили світ, не видалили причину - ви просто вимусили зло тимчасово відступити. Прийняття на роботу викладачем права того, хто руйнував право в Україні є симптомом, показником хвороби, і знищення цього симптому нічого не змінило в хворобі. Ви вивели коня з Сенату, але не покарали того, хто привів цього коня для вас в якості викладача права.

Той, хто прийняв його на роботу не може очолювати головний виш країни. Оце і є питання легітимності. Не може і все. Він має після такого скандалу піти у відставку. А якщо не піде - суспільство має його винести.

От так будується справжня легітимність. Нам втокмачували, що легітимність - це дотримання процедур, прискипливе виконання всіх параграфів і статей. І на всяке обурення нормальних людей діями, на кшталт прийняття в виш цього виблядка, знаходиться купа рабів, які з пеною у рота починають торочити про закони, кодекси, розділи і підпункти і що інакше діяти не можна було по закону.

То може варто розкрити вам очі, любителі кайданів: право не є закон. Це не ідентичні речі. Право первинне і вище будь якого закону. А легітимність органу чи посади, чи осіб, які займають ці посади, визначається не законом, а суспільною думкою. Для визначення легітимності достатньо суспільної домовленності. Що це таке? Це може бути наше голосування на виборах, так. А може бути - розмови дома, в офісах і маршрутках, які заміряють в соцопросах. А може бути - хвиля в соцмережах.

І ось, в мене питання. Як може бути, що партія, яка мала найбільшу фракцію у найвищому законодавчому органі країни, не йде на вибори, не зареєструвала в ЦВК партійний список? Це неможливо в нормальному суспільстві. Йдемо далі. Цим кроком, відмовою від участі в виборах, партія Народний фронт підтвердила, що знає про нульовий відсоток довіри до неї суспільства. На яких підставах, ця партія була представлена в парламенті після того, як стало відомо про нульову довіру їй від суспільства?

Адже присутність в ВР великої фракції, яка повністю втратила довіру суспільства, зробило ВР нелигітимною. Бо ВР - представницький орган, це ж елементарно!

Так, так, я в курсі про неіснуючую коаліцію. Але я не стала б це приводити, як доказ нелигітимності ВР. Це був як раз законний привід розпустити ВР, і невиконання цього безумовного положення Конституції є кримінальним злочином. До речі, рішення Конституційного Суду відкрило шлях для дій. Голова ВР Парубій, його зами і голови фракцій мають бути негайно заарештовані за узурпацію влади. І ніяка недоторканість тут ні до чого. Та нікому їх заарештувати, нікому розслідувати, нікому звинувачувати, нікому судити. В Україні нема суспільної правоохоронної системи. Є система захисту системи і її вірних службовців.

Так ось, повертаючись до питання легітимності. Партія, яка мала найбільшу фракцію в ВР і повністю втратила довіру населення стала нелігитимною, перебуваючі в ВР. Бо там можуть перебувати тільки партії, які отримали підтримку виборців, в кількості осіб, пропойційно отриманій на виборах підтримці. Перебування Народного фронту в ВР стало нелігитимним, роблячі нелігитимним весь цей орган. Бо цей орган тепер буде приймати закони, на які суспільство згоди не дає, не погоджується більше з баченням партії Народний фронт, вважає, що треба йти іншом шляхом.

Що має робити в такому разі нормальна партія в нормальній країні з нормальним суспільством? Звісно, діяти на користь країни і людей. Заявити про неможливість свого перебування в представницкому органі, бо виборці більше не надають мандат довіри. Далі йдуть дії по процедурі - голова країни, чи парламенту (як в кого це прописано) оголошують про розпуск і дострокові вибори. До речі, так тільки-но відбулося в Австрії. Партія, що втратила довіру громадян, проводить перегляд своєї програми, дій, обирає нове керівництво і далі приймає участь в політичному житті своєї країни. Так проявляється поняття легітимності.

Мені описувати, що відбувається у нас? Думаю, не треба, ви в курсі. Та й шкідливо для психиці занурюватися у шизофренічні фантазії прикоритників про законність і в реальність, сформовану їми для нас. Тим більш всі їх виступи з виряченими очима, з театральним інтонуванням і артикуляцією досвідченних мінетчиків, з слиною, що оприскує все навколо, з завиваннями про дотримання Конституції - це перформанси для плебсу. Огидні, ненавистні пики, які хочуть тільки одного - жерти, жерти, жерти з цього корита, яке ми наповнюємо для них безкінечно. А щоб тримати нас в ярмі, будуть використовувати всі засоби: брехня, знищення державних інституцій через делігитимізацію, розпалювання конфлікту в суспільстві, через протиставлення людей за будь-якою ознакою.

Що ж нам робити? Нам, громадянському суспільству - людям, які прийшли до усвідомлення нормальності і ненормальності. Мені здається, нам не треба вступати в заочні суперечкі з будь-ким з цієї свори, повсякчасно розбиваючі їх маячню. Їх час закінчився історично, який би опір вони не чинили і як би не чіплялися за корито. Треба діяти асиметрично. Облишити їх з їх маячнею. Направити всі свої зусилля на розповсюдження серед людей інформації, що є норма, розумієте? Як робить Рустам.

Показати всю дикість того що відбувається. Коли я побачила кілька років тому перше інтерв'ю тільки-но призначеного Ситника, в його кабінеті, моя перша думка була - все, діла не буде. І знаєте чому? В кабінеті висіли важкі штори з "бомбошками", на полу лежав ковер (ковер, Карл! Це там де мали товктись його колеги з завзяттям вирішуючі з шефом, кого сьогодні беремо), на столі стояли важкі безглузді прикраси для письмового приладдя. Це я уявляю офіс і команду борців з корупцією, як в "Закон і порядок" чи "Си Ес Ай", ну, ви зрозуміли: скляні стіни, жалюзі, екрани-монітори, обладнання, дружня завзята команда. А ці шнирі уявляють по-іншому: пиха - повага - дорвався - кабінет. Як сказали у Зеленського - позолота і бахрома. То що, є сенс з ними щось робити, переконувати? З ними треба зробити лише одне, поки, - усунути. А коли створимо правову систему - слідство, звинувачення, суд, виконання покарання, - тоді зробимо і все інше. Бо злочини знищення державності і геноцид власного народу не мають строків давності. І не зважати на їх маячню і слину, що летить з їх поганів ртів. Не вв'язуватися в суперечкі з ними, а робити нове. Бо у всіх прикоритників всіх часів одна пісня - для вас, народе, нічого не можна зробити, бо закон не дозволяє, а для нас все можна.

Насправді, поняття права, легітимності і здорового глузду мають спорідненість, і оцінювати реальність і діяти варто, спираючись на них, а не на параграфи і циркуляри. Бо параграфи і циркуляри для вас може написати партія, яка має нульову підтримку і нелігитимно перебуває в законодавчому органі.

Юлія Федорова. 21.06.2019

Перший Національний Український Конгрес

-2°C

Kyiv, Ukraine

Mostly Cloudy

Humidity: 80%

Wind: 14.48 km/h

  • 04 Jan 2019 -1°C -7°C
  • 05 Jan 2019 -3°C -5°C