Перший Національний Український Конгрес

Увійти

Автобіографія Івана Петровича Бубенчика.

Автобіографія Івана Петровича Бубенчика. Автобіографія Івана Петровича Бубенчика.

Народного кандидата в Президенти України. Обраного на Першому Національному Українському Конгресі в м. Прага.

Я, Бубенчик Іван Петрович, народився 18 квітня 1969 року в селі Поріччя Городоцького р-ну Львівської області. Українець, громадянин України.

З вересня 1976 року до липня 1984 року навчався у середній загальноосвітній школі № 73 м. Львова, де отримав неповну середню освіту.

У 1984-1987 році навчався у Львівському Вищому професійно-технічному училищі № 33, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів.

В жовтні 1987 року був призваний до лав Збройних Сил (Радянського Союзу), проходив підготовку в учбовому центрі "Десна", де пройшов школу розвідки.

Влітку 1989 року брав участь в Вірмено-Азербайджанському конфлікті (Нагірний Карабах).

В грудні 1989 року був звільнений в запас в званні сержанта, командира відділення військової розвідки.

З 1991 року перебуваю в шлюбі з Бубенчик Вікторією. Попередніх шлюбів не було.

З 1992 року по 1997 рік працював водієм-експедитором.

З 1997 року по 2013 займався підприємницькою та громадською діяльністю, заснував дитячу школу рибальства та спорту.

В листопаді 2013 року брав участь в Євромайдані у Львові, з якого поїхав на Євромайдан до Києва, брав участь в охороні студентів, які відстоювали європейський вибір України.
Після побиття беркутом студентів брав активну участь у життєдіяльності Майдану, був в 9-ій сотні Самооборони Майдану, яка займалася охороною майдану в нічний час.

Більше інформації відносно подій 18-20 лютого 2014 року можна дізнатися з кінофільму «БРАНЦІ/CAPTIVES»
кінопроекту Вавилон'13.

З червня 2014 року був у складі добровольчого батальйону «Дніпро-1», 5 роти. Брав участь у бойових діях на Донбасі від Карлівки до Донецька.

31 серпня 2014 року під час чергового штурму в селі Піски отримав осколкове поранення в області лівої грудини. Пройшов лікування в Обласній клінічній лікарні ім. Мечнікова в Дніпрі. Після лікування і реабілітації повернувся на фронт.

В червні 2016 року, побачивши злочинні дії керівництва батальйону "Дніпро-1", звільнився за власним бажанням.

В червні 2016 року був нагороджений найвищою відзнакою "Народний Герой України".

Восени 2016 року нагороджений орденами "За Мужність" ІІІ ступеня та "За оборону країни".

Батько Бубенчик Петро Іванович, 1946 року народження, проживав в м. Львів, працював водієм. Помер у 2008 році.
Мати Бубенчик Ярослава Михайлівна, 1947 року народження, проживає в м. Львів, працювала на кухні у комунальній 8-ій міський клінічній лікарні м. Львова, зараз на пенсії.
Сестра Мисаковець Любов Петрівна, 1967 року народження, проживала в м. Львів, зараз на заробітках за кордоном, доглядає за літньою людиною.

Склад сім'ї: дружина Бубенчик Вікторія Петрівна, 1973 року народження, домогосподарка; син Бубенчик Юрій Іванович, 1992 року народження; син Бубенчик Максим Іванович, 2006 року народження.

В сім'ї є автомобіль 2005 року випуску, володію 1/3 частиною 2-х кімнатної квартири, яка залишилась у спадок від батьків.

Ні я, ні мої близькі до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувалися.

У зв'язку з тим, що з 2013 року був активним учасником Революції Гідності та російсько - Української війни, вважаю за необхідне займатись діяльністю, спрямованою на захист свого народу.

Джерелом доходу є допомога та підтримка небайдужих, свідомих людей.

Джерело: Іван Бубенчик

Остання зміна: Понеділок, 25 червня 2018 17:33

Залишити коментар

Переконайтеся, що ви вводите (*) необхідну інформацію, де потрібно
HTML-код не допускається

20°C

Kyiv, Ukraine

Thunderstorms

Humidity: 83%

Wind: 17.70 km/h

  • 19 Aug 2018 26°C 18°C
  • 20 Aug 2018 27°C 17°C

Перший Національний Український Конгрес